29 листопада 2019 року в Болехівській ЗОШ I-III ступенів №2 відбулися батьківські збори у 8 – Б класі, на тему «Прислухайся до мене, - я підліток», які провела класний керівник Павлишин Т.О. Збори проходили у формі тренінгу.

Мета: ознайомити батьків із труднощами підліткового віку дитини; поповнити  знання батьків про особливості  вікової психології  підлітків; розширювати психолого-педагогічний світогляд батьків щодо виховання підлітків; формувати емоційно-позитивне ставлення до дітей;  тренінговими методиками; мотивувати їх до партнерства; налагоджувати тісний контакт і взаєморозуміння між батьками та вчителями.

Підлітковий вік – це етап людського життя, який потрібно пройти. Це вік підготовки до дорослого життя. Це перехід від іграшок, дитячих розваг до труднощів і розчарувань. Це вік формування людини, знаходження себе…

 В. Сухомлинський назвав цей період другим народженням людини. «Першого разу народжується жива істота, другого разу — громадянин, активна, мисляча, діюча особистість, що бачить уже не тільки навколишній світ, а й саму себе. Першого разу людина заявляє про себе криком: «Ось я, дбайте, турбуйтесь, не забувайте про мене ні на хвилину, бережіть, сидіть, затамувавши подих, біля моєї колиски». Удруге народившись, людина заявляє про себе зовсім інакше: «Не опікайте мене, не ходіть за мною, не зв’язуйте кожен мій крок, не сповивайте мене пелюшками нагляду й недовір’я… Я самостійна людина. Я не хочу, щоб мене водили за руку».

          У цей час яскраво виявляються прагнення до самостійності й властивих дорослим формам  поведінки. Стосунки з дорослими, зокрема з батьками й педагогами, стають складнішими, особливо, коли старші не розуміють змін, які відбуваються в особистості підлітка, і продовжують ставитись до нього, як до дитини.

         Декілька основних правил, як спілкуватися та як себе вести із дитиною підлітком:

• Чим більше заборон, тим більший опір. Це не означає вседозволеності, але більше свободи не завадить. Найголовніше – це ваша довіра. Коли дитина відчуває від вас довіру, тоді й вона у відповідь буде старатися цю довіру виправдати.
• Нудні та довгі повчання не принесуть потрібного результату. Це сприймається негативно. Спробуй спокійно та терпеливо вислухати дитину, не перебиваючи. Спробуйте знаходити  компроміс.
• З розумінням та співчутливістю віднесіться до підліткових проблем. Це вам здається, що це дитячі проблеми, а для них це весь світ.
• Не порівнюйте дітей ні з ким. Це дуже ображає дитину, впливає на її самооцінку, яка лише формується.
• Будьте послідовними. Не змінюйте правила.  Якщо ви дозволяєте протягом дня  пограти в комп’ютерні ігри одну годину, в інший день чомусь дозволите  дві, а згодом насварите дитину, бо вона грала 2 год, то зробите набагато гірше. Якщо ж ви зробили виняток  лише сьогодні, то дитині це потрібно пояснити: «Сьогодні я тобі дозволяю пограти 2 год, бо ти помив посуду/ прибрав в кімнаті…

Психологи стверджують, що щастя людини залежить від низки чинників. Тому його формулу можна подати в такому співвідношенні. 50 % щастя залежить від генетики: якщо немає схильності, людина навряд чи може розвинути в собі здатність відчувати щастя. 10% щастя залежить від оточення й обставин. Таким чином, 60% щастя залежить від обставин, які ми не можемо змінити. Решта 40% щастя залежить від наших повсякденних занять. Ми у змозі впливати на них і змінювати їх залежно від нашого розвитку й дорослішання. Поясніть підлітку, що йому до снаги змінювати своє ставлення до життя впродовж усієї його тривалості. Для цього потрібно щодня робити правильні дії. Це допоможе підлітку залишитися оптимістом і ставати щасливішим.