Незабутня мандрівка на Львівщину
Жовтень подарував нам кілька теплих сонячних днів та довгождані осінні канікули. Тож хотілося провести їх так, щоб залишились щемливі спогади про шкільне життя.
Ми, учні 11 класу школи №2 м. Болехова, разом із класним керівником Михайлом Тарасовичем Чижиком вирушили у мандрівку на Львівщину.
День подорожі був похмурий, але без дощу. Наш автобус взяв курс на Буськ. Милуємося дорогою золотими барвами осіннього лісу, спустілими полями, покинутими лелечими гніздами.
Перша зупинка - Олеський замок, єдина оборонна твердиня в Україні, що збереглася з часів останнього періоду Київської Русі. Вважають, що замок збудований одним із синів князя Юрія Львовича – Андрієм або Львом. Із цікавістю слухали розповідь екскурсовода, оглянули живописні полотна у різьблених рамах, старовинні скульптури парку.
А потім автобус прямує до с. Підгірці, де знаходиться один із найкращих у Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями – Підгорецький замок, одна з найрозкішніших магнатських резиденцій, яку називають „Галицьким Версалем”.
З вікон і терас відкриваються чарівної краси краєвиди. Вразили нас терасові сади ХVІІ ст. з фонтанами та скульптурними композиціями, особиста кімната власника замку С. Конєцпольського, мармурова мозаїка підлоги; стіни, затягнуті парчею та іншими дорогими тканинами. Незабутні враження залишили і стародавнє фортепіано, і чорний мармуровий стіл, на якому хрестили короля Яна ІІІ, і портрети державних і духовних діячів.
Зупиняємось на кілька хвилин, обмінюємось побаченим, п’ємо гарячий чай, ділимося домашніми смаколиками і вирушаємо далі, до Золочева. Там, на невисокому пагорбі, в заплаві річки Золочівка та Малинівка, красується Золочівський замок, побудований в 1634 р. за сприяння Якуба Собєського, батька майбутнього короля Польщі – Яна ІІІ. Торкаємося руками до високих валів, тесаних кам’яних плит, любуємось п’ятикутними бастіонами. Фотографуємо в’їзну вежу з арочним проїздом, портал з головою лева, равелін, що був зруйнований у ХVІІІ ст., а сьогодні відбудований за сприяння мецената П. Писарчука. Та найбільше задоволення отримали, коли, затамувавши подих, оглядали експонати Китайського палацу, в якому відкрито музей Східних культур.
Вражені побаченим, ми не відчували втоми. Отож, повертаючись додому, оглянули ввечері спортивний стадіон „Арена Львів”. Кілька світлин на згадку – і знову дорога з піснями і веселими пригодами додому.
Щасливі та повні вражень ми приїхали в рідний Болехів. А поїздка, організована Михайлом Тарасовичем, залишиться в пам’яті надовго. Віримо, що вона буде не останньою.
Христина Михайловська, учениця 11 класу школи №2
|