Екологічна місія

13 жовтня 2017 року відбулася зустріч учнів школи із священниками УГКЦ, які завітали з екологічною місією, поширення екологічного вчення Церкви до всіх прошарків суспільства та плекання у мешканців краю відповідального ставлення до навколишнього середовища.

Вони звернули увагу, що сучасна екологічна криза не має аналогів у історії людства. Мова йде не тільки про забруднення навколишнього середовища. Зростає загальна температура повітря і океанів, розтоплюються континентальні льодовики, підвищується рівень світового океану, що в свою чергу веде до затоплення прибережних територій та низки острівних держав. Лихоманить всю кліматичну систему планети, свідченням чого є зростання частоти та руйнівної сили різноманітних стихійних лих, які спричинюють багатомільярдні руйнування та чисельні людські жертви. Руйнування природного середовища мільйонів людей, дефіцит природних ресурсів та продуктів харчування стає одним із ключових факторів загрози для миру між народами та на всій планеті.

Оскільки екологічна криза має антропогенне походження і визначається способом життєдіяльності людей і їх ставленням до довкілля, то, відповідно, соціально-екологічне вчення Церкви є важливим інструментом її вирішення та превентивності. В цьому контексті особливо важливе значення має екологічне вчення папи Венедикта XVI, який унаочнює позицію Католицької Церкви щодо відповідальності за створений Богом світ як невід’ємної складової християнської віри і життя, а також здійснення місії Церкви на порозі третього тисячоліття.

Екологічне вчення Папи Венедикта XVI має вагоме значення як для подолання екологічної кризи, так й інших чисельних суспільних, економічних та політичних викликів сучасності. Оскільки всі зовнішні кризи є передусім закорінені в кризі людської особистості, то ключем до їх вирішення є формування «екології людини». Згідно з Понтифіком, природоохоронна місія Церкви полягає насамперед у плеканні автентичної християнської віри, духовності та моральності. Якщо підходити до вирішення екологічної проблеми серйозно, а не займатися симптоматичним лікуванням, то почати необхідно з очищення внутрішнього бруду – гріховності людини та формування свідомості особистої відповідальності за природу, як рівно ж і суспільної відповідальності та відповідальності перед Богом у їх нероздільному взаємозв’язку.