Так називалася година пам’яті, яку підготували учні 8-Б класу під керівництвом вчителя української мови та літератури Фурдуй Г.Т.

Старшокласники та вчителі школи зібралися в актовій залі, прикрашеній плакатами на тему війни в Афганістані. На столі – виставка газет та книг із написом «Як це було», яку оформила бібліотекар Пигач М.В. Зі сцени на присутніх із картини дивиться скорботна мати, що тримає портрет сина, який не повернувся додому. Звучить «Реквієм» А.Моцарта. Ведуча читає поезію:

Минають дні, ідуть роки,

Життя листки перегортає,

А біль Афгану – навіки

В душі людей не замовкає.

Увазі слухачів були представлені три сторінки: географічна, соціологічна та історична, що значно розширили знання учнів про далекий Афганістан.

Зі сльозами на очах слухали присутні вірші про те, як «дев’ять літ нам юність нищив для нас чужий Афганістан». Учні зачитали спогади колишніх афганців про загибель своїх товаришів, про те, що не відболить ще кілька поколінь. Школярі переглянули уривок з фільму Ф.Бондарчука «Дев’ята рота».

Лунали в залі і пісні про пекло афганських доріг. Їх підготував вчитель музики Кос О.Я.

Заступник директора з виховної роботи Купрій М.М. подякувала восьмикласникам за їхній виступ і наголосила, що ніхто і ніщо не може бути забутим. Щоб не забути, треба пам’ятати. Тому і через 29 років ми схиляємо голови в скорботі.

Тож присутні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання.